√лобальна перспектива та громад¤нський виб≥р

√лобальна перспектива та громад¤нський виб≥р

ѕитанн¤ про дилеми зовн≥шньоњ пол≥тики јмерики ≥ ™вропи треба розгл¤нути з б≥льш глобальноњ точки зору, а саме: ¤кою Ї рол¤ держави в глобальному сп≥вв≥дношенн≥ сил. —в≥т переживаЇ нову технолог≥чну революц≥ю, ¤ка в к≥нц≥ к≥нц≥в призведе до повноњ коп'ютеризац≥њњ житт¤ ≥ роботизац≥њ виробництв на баз≥ ≥нформац≥йних технолог≥й. „и на фон≥ таких фундаментальних перетворень буде залишатись привабливим розд≥л св≥ту м≥ж державами, кожна з ¤ких озброюЇтьс¤ на повну силу, щоб брати участь в безк≥нечн≥й в≥йн≥ вс≥х проти вс≥х? „и п≥сл¤ демократизац≥њ всього св≥ту, ¤ка вже не за горами, буде залишатись необх≥дн≥сть такоњ архањчноњ форми монократ≥њ, в ¤ку перетворитьс¤ сучасний св≥т з≥нституйованого насилл¤, тобто св≥т держав. я ц≥лком впевнений, що св≥т держав поступово переходить в стан ≥мплоз≥њ внасл≥док втрати п≥дтримки держави з боку њњ громад¤н. √лобальний синдром тероризму лише ускладнюЇ цю фундаментальну хворобу св≥ту держав: ≥снуванн¤ форм з≥нституйованого насилл¤ не розв'¤зуЇ проблем людства, а лише Ї катал≥затором глобальноњ ескалац≥њ насилл¤. “ому дл¤ все б≥льшоњ ≥ б≥льшоњ частини громад¤н крањн св≥ту в≥дпов≥ддю на дилему: б≥льше чи меньше держави буде Ц без держави. ј що залишитьс¤ в св≥т≥ п≥сл¤ розпаду держав? «алишатьс¤ полюси глобальноњ ринковоњ переваги Ц полюси глобальноњ пол≥крат≥њ. √лобальна пол≥крат≥¤ Ї форма влади переваги, ¤ка прийде на зм≥ну влади насилл¤.

≤мплоз≥¤ ≥ саморозпад св≥ту держав не означаЇ глобальноњ анарх≥њ, бо влада ¤к така не зникаЇ, а зм≥нюЇ свою форму, перетворюючись в глобальну. –озпад монократ≥њ держави Ї водночас утвердженн¤м глобальноњ пол≥крат≥њ, що в≥дбуваЇтьс¤ через цикл≥чне п≥двищенн¤ глобального напруженн¤ з переходом в кризу глобальноњ системи влади. ¬насл≥док таких криз окрем≥ держави все б≥льше ≥ б≥льше будуть втрачати своњ владн≥ функц≥њ ≥ будуть п≥дпор¤дковуватись влад≥ окремих полюс≥в глобальноњ ринковоњ переваги. Ћише де¤к≥ держави чи групи держав, ¤к≥ ос¤гають перевагу над ≥ншими в процес≥ глобальноњ економ≥чноњ експанс≥њ, здатн≥ утворити такий могутн≥й полюс глобальноњ влади. ѕоки що остаточно утвердились три таких полюсиЦ американський (—Ўј), Ївропейський (™—) ≥ сх≥дно- аз≥атський (япон≥¤). јле вже в≥дбуваЇтьс¤ активна трансформац≥¤ итаю в четвертий полюс, а в наступн≥ дес¤тил≥тт¤ в≥дбудетьс¤ под≥бна трансформац≥¤ ≤нд≥њ, ≥сл¤мсько- арабського св≥ту ≥, можливо, јфрики.

”твердженн¤ полюс≥в доповнюЇтьс¤ рег≥ональною ≥нтеграц≥Їю держав навколо окремих полюс≥в експанс≥њ ≥ њх об'Їднанн¤ в згуртован≥ ц≥в≥л≥зац≥йн≥ ареали. “ак≥ об'Їднанн¤ держав в≥дбуваютьс¤, по- перше, на добров≥льн≥й основ≥, а, по- друге,Ц здеб≥льшого на демократичних засадах, що, в свою чергу, послаблюЇ владу насилл¤ ≥ утверджуЇ владу переваги. “ому головною тенденц≥Їю глобальних трансформац≥й Ї перех≥д в≥д влади насилл¤ до влади переваги в глобальному масштаб≥, тобто трансформац≥¤ монократ≥њ держави в глобальну пол≥крат≥ю. “ому глобальною перспективою не Ї н≥¤кий глобальний апокал≥псис, а, навпаки,Ц дозр≥ванн¤ ≥ утвердженн¤ глобальних форм влади.

√оловною рисою влади полюс≥в глобальноњ пол≥крат≥њ Ї њњ екстеритор≥альн≥сть, тобто вплив полюс≥в прост¤гаЇтьс¤ на всю планету, а не на окрему територ≥ю, обмежену кордоном держави. “обто глобал≥зац≥¤ влади в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом усуненн¤ кордон≥в ≥ експанс≥њ впливу окремих полюс≥в на весь св≥т. јле це не архањчна воЇнна експанс≥¤ влади насилл¤, а ф≥нансово- економ≥чна експанс≥¤ влади переваги. —уб'Їктом такоњ влади переваги Ї ф≥нансово- спекул¤тивн≥ структури, ¤к≥ поступово охопл¤ть своЇю мережою весь св≥т, п≥сл¤ чого в св≥т≥ вже не буде держав. –еал≥зац≥¤ такого проекту всесв≥тньоњ спекул¤ц≥њ зак≥нчитьс¤ десь на пороз≥ XXII стол≥тт¤. ≤ саме тод≥ вичерпаЇтьс¤ глобальна в≥йна з тероризмом, ¤ка розпочалась дружн≥ми зусилл¤ми держав св≥ту. ѕарадокс ц≥Їњ останньоњ глобальноњ в≥йни в тому, що вона зак≥нчуЇтьс¤ зникненн¤м обох суб'Їкт≥в, ¤к≥ њњ ведуть, а саме: тероризму ¤к нез≥нституйованоњ форми насилл¤ ≥ державиЦ форми з≥нституйованого насилл¤.

‘ормою ≥снуванн¤ пол≥крат≥њ Ї угода, ¤ка вит≥сн¤Ї закон держави. ¬ласне один основний закон залишаЇтьс¤Ц це закон про угоди ≥ обов'¤зки стор≥н. ¬≥н регулюЇ виконанн¤ угод м≥ж р≥зними суб'Їктами глобальноњ експанс≥њ. ј т≥лом пол≥крат≥њ Ї глобальна мережа угод. ѓњ складають, з одного боку, угоди м≥ж ф≥нансово- спекул¤тивними полюсами ≥ корпорац≥¤ми ≥, з другого боку, угоди м≥ж полюсами ≥ громад¤нськими об'Їднанн¤ми. ÷е так зван≥ вертикальн≥ угоди. √оризонтальн≥ угодиЦ це угоди м≥ж окремими полюсами, а також м≥ж окремими корпорац≥¤ми ≥ громад¤нськими об'Їднанн¤ми. ѕредметом угод Ї розпод≥л прав ≥ обов'¤зк≥в р≥зних глобальних суб'Їкт≥в, а також об'Їднанн¤ њх зусиль на глобальн≥й арен≥. √лобальна мережа угодЦ це ≥Їрарх≥чна структура, ¤ка в≥дображаЇ глобальн≥ сп≥вв≥дношенн¤ сил м≥ж р≥зними суб'Їктами глобальноњ спекул¤ц≥њ та глобальноњ ринковоњ експанс≥њ. ”годи з участю громад¤нських об'Їднаь Ї корекц≥Їю чисто спекул¤тивних угод ≥нших суб'Їкт≥в, але вони складають здеб≥льшого соц≥альну перифер≥ю пол≥крат≥њњ. ядро пол≥крат≥њ утворюють угоди м≥ж полюсами, що перетворюЇ пол≥крат≥ю в глобальну автократ≥ю. ƒемократ≥¤ збер≥гаЇтьс¤ головним чином на м≥сцевому р≥вн≥.

”твердженн¤ пол≥крат≥њ в глобальному масштаб≥ ставить кожного з нас перед вибором: чи продовжувати п≥дпирати державу, ¤ка неминуче сходить з≥ сцени, чи повернутись в приватн≥сть на служб≥ ¤коњсь з процв≥таючих корпорац≥й, чи п≥ти тернистим шл¤хом громад¤нськоњ активности. ”твердженн¤ пол≥крат≥њ остатечне в≥докремлюЇ владу в≥д громад¤нського сусп≥льства, бо пол≥крат≥¤ лег≥тимуЇ себе не п≥дтримкою громад¤н, а глобальним сп≥вв≥дношенн¤м сил. “ому розбудова громад¤нського сусп≥льства стаЇ об'Їднанн¤м особистих зусиль кожного з нас, ¤к≥ не мотивован≥ боротьбою за владу.

Ќа перший план висуваЇтьс¤ питанн¤ про засади такоњ громад¤нськоњ активности. ѕропоную розбудову соцису на засад≥ добров≥льности. ƒ≥йсна свобода людини Ї свобода д≥¤ти добров≥льно, необмежуючи свободи ≥ншого. —оцис Ї об'Їднанн¤м громад¤н, ¤к≥ утворюють окрем≥ об'Їднанн¤ в рамках соцису на засад≥ конституц≥йноњ Їдностайности. –≥шенн¤ окремого об'Їднанн¤ лише тод≥ стаЇ конституц≥йним актом цього об'Їднанн¤, коли воно отримало п≥дтримку вс≥х громад¤н даного об'Їднанн¤. ќкрем≥ об'Їднанн¤ можуть м≥ж собою утворювати об'Їднанн¤ вищого покол≥нн¤, також на засад≥ Їдностайности. “аким чином социс розбудовуЇтьс¤, збер≥гаючи повну Їдн≥сть своњх громад¤н. ƒ≥¤льн≥сть кожного в рамках соцису Ї реал≥зац≥Їю свого власного вибору. ј боротьба за владу перестаЇ бути боротьбою дл¤ вс≥х ≥ залишаЇтьс¤ дл¤ тих, хто Ї в достатн≥й м≥р≥ мотивованим њњ вести.

«асади добров≥льности ≥ конституц≥йноњ одностайности Ї найважлив≥шими засадами розбудови соцису, порушенн¤ ¤ких водить до зродженн¤ сусп≥льних стосунк≥в в рамках сп≥льноти ≥ приводить або до њњ розпаду, або до њњ зродженн¤ ≥ перетворенн¤ в придаток влади, або до п≥дкоренн¤ њњ ≥ншими зовн≥шн≥ми факторами. ѕриклади усп≥шного функц≥юванн¤ не можемо навести, бо до цих п≥р н≥хто не наваживс¤ вт≥лити в житт¤ социськ≥ засади. “реба в≥дзначити, що одностайн≥сть може бути т≥льки конституц≥йною основою сп≥льноти, а не правилом њњ повс¤кденноњ д≥¤льности. ѕ≥сл¤ того ¤к конституц≥йн≥ основи ¤когось об'Їднанн¤ в рамках соцису покладен≥ ≥ це об'Їднанн¤ значно зб≥льшить свою членську масу,Ц дуже важливим Ї чи будуть збережен≥ ц≥ конституц≥йн≥ основи непохитними, чи це об'Їднанн¤ перетворитьс¤ в гурт людей, з≥браних ц≥кав≥стю чи випадковим зб≥гом ринкових ≥нтерес≥в, чи кон'юнктурною пол≥тичною емоц≥Їю. « друго боку, ¤кщо добров≥льн≥сть не буде засадою д≥¤льности сп≥льноти, вона швидко втратить внутр≥шнЇ джерело енерг≥њ, ¤ким Ї лише свобода вибору,Ц ≥ початковий ентуз≥азм зм≥нюЇтьс¤ втратою громад¤нськоњ п≥дтримки ≥ зродженн¤м сусп≥льних стосунк≥в в рамках сп≥льноти. “ому приклади неусп≥шного функц≥юванн¤ викликан≥ не засадами добров≥льности ≥ конституц≥йноњ одностайности, а в≥дхиленн¤м в≥д цих засад. Ћише ц≥ засади, при посл≥довному вт≥ленн≥ њх в житт¤, дають можлив≥сть уникнути зродженн¤ сп≥льноти. “аке зродженн¤ неминуче при втрат≥ Їдности. –еал≥зац≥Їю социських засад розбудови громад¤нського сусп≥льства Ї наступна ’арт≥¤, текст ¤коњ пропоную до вашоњ уваги(див. ’арт≥¤).