социс харт≥¤ збори публ≥кац≥њ форум
III ѕќƒќЋјЌЌя √–јЌ»÷»
1. —в≥т корпорац≥й.
ѕост≥йно зростаючий тиск з боку спекул¤тивноњ граници Ї зумовлений не ¤кимись випадковими та суб'Їктивними в≥дхиленн¤ми в≥д стаб≥льности, а Ї насл≥дком фундаментальноњ в≥дкритости ринку без кордон≥в. ¬≥дкрит≥сть ринку означаЇ перед усе повну свободу перем≥щень кап≥тал≥в, товар≥в та робочоњ сили, що робить неможливим консервац≥ю та монопол≥зац≥ю окремих ринк≥в. јле в≥дкрит≥сть ринку Ї також насл≥дком його багатом≥рности, ¤ка приводить до того, що послабленн¤ експанс≥њ в одних сферах приводить до перем≥щенн¤ кап≥талу в нов≥ сфери, в ¤ких попит ще далеко в≥д насиченн¤.
–инок Ї в≥дкритим не лише в територ≥альному аспект≥, а також ≥ перед усе в аспект≥ великоњ швидкости структурних перетворень ¤к≥ дозвол¤ють йому залишатись молодим, достатньо сильним дл¤ експанс≥њ в нов≥ сфери. орпорац≥њ можуть контролювати лише близький до насиченн¤ ринок масового виробництва ≥ саме в≥н Ї сферою експанс≥њ спекул¤тивноњ граници. ¬насл≥док того, що св≥товий ринок в ц≥лому не п≥ддаЇтьс¤ параметризац≥њ ≥ контролю, народженн¤ нових сфер експанс≥њ залишаЇтьс¤ предметом повн≥стю в≥льноњ п≥дприЇмницькоњ активности.
—учасн≥сть ринку визначаЇтьс¤ сферою масового виробництва ¤ке, д¤куючи своњй спец≥ал≥зац≥њ та великому об'Їму реал≥зац≥њ, Ї рентаб≥льним нав≥ть при наближенн≥ попиту до насиченн¤. “ут визначаючим Ї кап≥тал най- б≥льших корпорац≥й, ¤к≥ зд≥йснюють експанс≥ю в дан≥й сфер≥. ¬≥дсутн≥сть гнучкости компенсуЇтьс¤ силою ринковоњ експанс≥њ та концентрац≥Їю кап≥талу, ¤ка дозвол¤Ї завойовувати велик≥ област≥ ринку ≥ п≥дтримувати висок≥ темпи експанс≥њ. —аме так≥ корпорац≥њ Ї силою, ¤ка долаЇ граничн≥ бар'Їри. ѕ≥д тиском неминучого майбутнього згортанн¤ виробництва певного гатунку корпорац≥њ намагаютьс¤ охопити експанс≥Їю весь св≥товий ринок споживанн¤. —в≥т без кордон≥в Ї перед усе св≥том корпорац≥й, ¤к≥ в своњй експанс≥њ спираютьс¤ не на силу влади, а на силу ринковоњ переваги.
√раниц¤ в сфер≥ гнучкого виробництва виходить з п≥д контролю спекул¤нт≥в. якщо в сфер≥ масового виробництва межа Ї чимсь заданим зовн≥ процесу експанс≥њ, то експанс≥¤ нових форм гнучкого виробництва сама Ї обмеженн¤м старих форм. ѕросторова експанс≥¤ перетворюЇтьс¤ в еволюц≥ю форм, виштовхуванн¤ старих в≥джилих форм новими б≥льш гнучкими. ≈кспанс≥¤ мертвих предмет≥в, продукт≥в виробництва перестаЇ бути сутн≥стю св≥ту ≥ перетворюЇтьс¤ в форму вт≥ленн¤, становленн¤ форм д≥¤льности, ¤к≥ здатн≥ до саморозвитку та самоствердженн¤.
÷≥ форми, ¤к≥ визначають зм≥ст процесу експанс≥њ, по сут≥ Ї технолог≥¤ми. –инкова експанс≥¤ продукт≥в опосередковуЇтьс¤ еволюц≥Їю технолог≥й. ≈кспанс≥¤ та виробництво перестають бути предметом д≥¤льности. ƒ≥¤льн≥сть зв≥льнюЇтьс¤ в≥д безпосередньо заданоњ зовн≥шноњ предметности ≥ створюЇ соб≥ нову предметн≥сть. ѕредметом д≥¤льности стаЇ еволюц≥¤ технолог≥й, њњ окрем≥ моменти та ц≥л≥сна еволюц≥¤ ¤к процес тотальности в св≥т≥ ¤вищ. “ехнолог≥чною передумовою гнучкого виробництва Ї роботизац≥¤ виробничих процес≥в ≥ комп'ютеризац≥¤ процес≥в ринковоњ експанс≥њ. ЌаЇмна робоча сила вит≥сн¤Їтьс¤ з сфери виробництва потужними багатопроцесорними комп'ютерами, здатними обробл¤ти велик≥ та складн≥ потоки ≥нформац≥њ (неврокомп'ютерами). Ћюдина створюЇ продукти виробництва лише в ≥нформац≥йно- технолог≥чн≥й форм≥. Ќаданн¤ њм речовоњ ринковоњ форми Ї роботою комп'ютер≥в, ¤к≥ також можуть зробити й точн≥ оц≥нки необх≥дного об'Їму кап≥таловкладень на основ≥ ≥нформац≥њ про стан споживчого попиту. “аким чином, не т≥льки окремий продукт, але й ринок в ц≥лому отримуЇ св≥й ≥нформац≥йний образ. –инок з об'Їкту, ¤кий еволюц≥онуЇ стих≥йно, перетворюЇтьс¤ в продукт предметноњ д≥¤льности.
—аме ц¤ ≥нформац≥йна природа ринку Ї передумовою необмежених можливостей його еволюц≥њ. ќбмежен≥сть експанс≥њ окремих форм масового виробництва доповнюЇтьс¤ пост≥йним пересуванн¤м за контури актуального ринку масового виробництва. Ќовий ринок пост≥йно вже ≥снуЇ в своњй ≥нформац≥йн≥й форм≥ перед тим, ¤к старий ринок дос¤гне стану насиченн¤. ≈кспанс≥¤ масового виробництва обмежуЇтьс¤ не територ≥альною обмежен≥стю св≥тового ринку, а перем≥щенн¤м кап≥талу в нов≥ сфери експанс≥њ, ¤ке сл≥дуЇ за переор≥Їнтац≥Їю масового попиту.
≤нформац≥¤ про новий ринок створюЇтьс¤ в сфер≥ гнучкого малосер≥йного виробництва, де визначаютьс¤ нов≥ напр¤мки експанс≥њ масового виробництва. ћалосер≥йне виробництво Ї в≥дносно дорожчим, але рентаб≥льним в умовах п≥двищеного попиту. јле гнучке виробництво хоч ≥ в≥дступаЇ перед масовим за об'Їмом експанс≥њ та розм≥рами ринку, тобто за просторовими параметрами, випереджаЇ його в час≥, рухаЇтьс¤ дек≥лька крок≥в перед масовим ринком.
“аким чином, в сфер≥ гнучкого виробництва визначаЇтьс¤ майбутнЇ масового виробництва. —аме ц¤ ≥нформац≥¤ з майбутнього Ї джерелом швидкоњ зм≥ни ринку масового виробництва. “ому й кап≥тал вимушений керуватись в своЇму рус≥ не кон'юнктурними та ситуативними зм≥нами попиту ≥ пропозиц≥њ, а напр¤мком структурних перетворень, ¤кий визначаЇтьс¤ сферою гнучкого виробництва. —амий час перестаЇ бути одном≥рною сучасн≥стю. –≥зноман≥тн≥ альтернативи дл¤ вибору суб'Їкта, д≥ючого на св≥товому ринку, набувають ¤кости приналежности р≥зному часу, належности ринку майбутнього, сучасности чи нев≥дворотнього минулого. ћайбутнЇ належить в≥льн≥й д≥¤льност≥, необмеженоњ актуальною ринковою предметн≥стю.
2. “отальн≥сть св≥ту.
–озробка технолог≥њ Ї предметом в≥льноњ прац≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д виробництва готових продукт≥в цей процес не Ї простою витратою робочоњ сили на в≥дтворенн¤ даноњ предметности, а Ї творчим процесом, створюючим новий зм≥ст виробництва. “ехнолог≥¤ ¤вл¤Ї собою ¤к≥сний зм≥ст авансованого в процес≥ виробництва кап≥талу. “ому вона визначаЇ весь процес ринковоњ експанс≥њ кап≥талу, сп≥вв≥дношенн¤ ринкових сил. “ому в≥льна д≥¤льн≥сть Ї безпосередньо д≥ючим кап≥талом, джерелом сили ринковоњ переваги.
ап≥тал Ї лише опосередковуючою формою реал≥зац≥њ в≥льноњ д≥¤льности на ринку готових продукт≥в. “ехнолог≥¤ Ї б≥льш безпосередньою формою д≥¤льности, бо Ї њњ власним продуктом. јле д≥¤льн≥сть Ї в≥льною лише в процес≥ свого зд≥йсненн¤, тод≥ ¤к в≥дчужен≥ продукти д≥¤льности обмежен≥ в своњй експанс≥њ сп≥вв≥дношенн¤м сил ринку. “аким чином технолог≥¤, на в≥дм≥ну в≥д д≥¤льности, Ї не запереченн¤м експанс≥њ, а лише формою, д≥ючою в процес≥ експанс≥њ та опосередковуючою реальне запереченн¤ в цьому процес≥.
≈кспанс≥¤ в певн≥й сфер≥ ринку може бути обмеженою внасл≥док насиченн¤ попиту, але бутт¤ ц≥Їњ межи дл¤ р≥зних форм Ї р≥зним: одн≥ скорочують експанс≥ю, сход¤ть з≥ сцени, а ≥нш≥, навпаки, процв≥тають та завойовують ринок. “ак що з обмежености експанс≥њ готових продукт≥в ще не випливаЇ обмежен≥сть технолог≥чноњ експанс≥њ. “ехнолог≥¤, ¤ка забезпечуЇ ринкову перевагу, завжди буде товаром, ¤кий користуЇтьс¤ п≥двищеним попитом.
ƒ≥йсною границею експанс≥њ кап≥талу Ї цей тиск з боку б≥льш ефективних технолог≥й. ап≥тал, ¤к внутр≥шн¤ границ¤ ринковоњ експанс≥њ, перестаЇ бути визначаючою формою дл¤ граници ¤к тотальности. ÷¤ тотальн≥сть стаЇ вт≥ленн¤м в≥льноњ д≥¤льности. ≈кспанс≥¤ готових продукт≥в перетворюЇтьс¤ в форму реал≥зац≥њ експанс≥њ технолог≥чноњ. “отальн≥сть стаЇ Їдн≥стю трьох момент≥вЦ експанс≥њ, граници та д≥¤льности.
«д≥йсненн¤ експанс≥њ опосередковуЇтьс¤ кап≥талом ≥ Ї чисто об'Їктивним, матер≥альним процесом, процесом визначенн¤ д≥йсного сп≥вв≥дношенн¤ сил ринку та в≥дтворенн¤ цього сп≥вв≥дношенн¤ в ширшому масштаб≥. јле поширенн¤ експанс≥њ даноњ форми кап≥талу сп≥вставлюЇ њњ з ≥ншими силами, ¤к≥ мають б≥льший масштаб, н≥ж т≥, по в≥дношенню до ¤ких ц¤ форма ви¤вилась переважаючою. “ому ≥ форма повинна стати ≥ншою. «береженн¤ позиц≥њ переваги певноњ форми вимагаЇ зм≥ни њњ зм≥сту. “ому звичайна експанс≥¤ кап≥талу ви¤вл¤Їтьс¤ обмеженою, а в≥дтворенн¤ експанс≥њЦ в≥дтворенн¤м граници. јле в≥дношенн¤ переваги Ї не зм≥стом процесу в≥дтворенн¤, а д≥¤льн≥стю форми. ÷¤ д≥¤льн≥сть форми маЇ св≥й, власний спекул¤тивний предметЦ опосередкуванн¤ руху граници. –ух граници Ї зм≥ною зм≥сту предмета: з≥ зд≥йснюючого експанс≥ю в≥н перетворюЇтьс¤ в обмежений.
«н¤тт¤ обмежености предмета Ї спр¤муванн¤м д≥¤льности на ≥нший предмет. “ак д≥¤льн≥сть стаЇ суб'Їктом. ÷¤ Їдн≥сть експанс≥њ, граници ≥ д≥¤льности Ї об'Їктивною Їдн≥стю тотальности: експанс≥¤ зумовлюЇ границю, а рух граници в≥дкриваЇ все нов≥ й нов≥ можливост≥ розвитку д≥¤льности. ƒ≥¤льн≥сть не Ї ¤коюсь зовн≥шньою тотальност≥ св≥ту активн≥стю людини, нац≥леною на опосередковуванн¤ житт¤ та збереженн¤ людини ¤к суб'Їкта. Ќавпаки, об'Їктивна тотальн≥сть св≥ту Ї в≥дкритою дл¤ д≥¤льности ≥ включуЇ в≥льну д≥¤льн≥сть ¤к необх≥дний момент.
јле д≥¤льн≥сть не Ї первинним моментом об'Їктивноњ тотальности св≥ту. ¬она перетворюЇтьс¤ в њњ суб'Їкт, коли ц¤ тотальн≥сть стаЇ в≥дкритою дл¤ д≥¤льности. —уб'Їктив≥зац≥¤ тотальности св≥ту Ї справою самоњ тотальности, ¤ка п≥дн≥маЇтьс¤ до р≥вн¤ суб'Їкта д≥¤льности, ¤кий розвиваЇтьс¤ самост≥йно. « одного боку, д≥¤льн≥сть стаЇ самост≥йним суб'Їктом тотальности. « другого боку, самоос¤гненн¤ людини перетворюЇтьс¤ в самост≥йну тотальн≥сть, незалежну в≥д матер≥ально- речовоњ експанс≥њ продукта д≥¤льности. ѕредметом дл¤ людини стаЇ самоос¤гненн¤ в розвитку д≥¤льности.
¬≥льна прац¤ не Ї звичайним споживанн¤м робочоњ сили; прац¤ перестаЇ бути наЇмною працею. ¬≥дношенн¤ м≥ж працею та кап≥талом перестають бути в≥дношенн¤ми експлуатац≥њ ≥ стають в≥дношенн¤ми обм≥ну екв≥валент≥в. якщо ран≥ше продукт прац≥Ц товар належав власнику кап≥тала, то тепер продукт прац≥Ц технолог≥¤ Ї власн≥стю самого њњ виробника. “ехнолог≥¤ не може бути продуктом наЇмноњ прац≥, бо Дкап≥таломФ, ¤кий вкладаЇтьс¤ дл¤ њњ ДвиробництваФ, Ї сама д≥¤льн≥сть.
ƒ≥¤льн≥сть людини перестаЇ бути обмеженою безпосередньо заданою кап≥талом предметн≥стю. ¬≥льна д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇ св≥й тиск на кап≥тал не безпосередньо на ринку готових продукт≥в, а через вих≥д за рамки визначеноњ сфери експанс≥њ. Ќездатн≥сть кап≥талу вийти за меж≥ ринку перетворюЇ технолог≥ю в товар, ¤кий користуЇтьс¤ необмеженим попитом. —аме зв≥льненн¤ прац≥ Ї справою самоњ тотальности, насл≥дком тиску на кап≥тал з боку спекул¤тивноњ граници.
¬иробництво технолог≥й маЇ ту перевагу перед виробництвом готових продукт≥в, що створена один раз технолог≥¤ може бути продадена багато раз≥в без повторенн¤ попередн≥х витрат прац≥ по њњ розробц≥, тод≥ ¤к зб≥льшенн¤ об'Їму реал≥зац≥њ в сфер≥ виробництва готових продукт≥в вимагаЇ майже пропорц≥йного зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й.
3. —творенн¤ та еволюц≥¤ штучного ≥нтелекту.
¬иробництво технолог≥й ¤вл¤Ї собою по сут≥ виробництво ≥нформац≥њ про предмет та процес виробництва. јле ц¤ ≥нформац≥¤ недостатн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ ефективного виробничого процесу. Ќеобх≥дно врахувати тенденц≥њ розвитку ринку, зм≥ни ринковоњ кон'юнктури, взагал≥ необх≥дно створити ц≥лосний образ ринку. ƒл¤ зд≥йсненн¤ гнучкого автоматизованого виробництва необх≥дн≥ багатопроцесорн≥ комп'ютери, здатн≥ швидко обробл¤ти значн≥ потоки ≥нформац≥њ. Ќеврокомп'ютери Ї технолог≥чною основою промислового перевороту XXI стол≥тт¤, ¤кий приведе до багатократного скороченн¤ зайн¤тости в сфер≥ масового виробництва. ¬они також незам≥ним≥ при математичному моделюванн≥ р≥зних процес≥в, необх≥дному дл¤ розробки нових технолог≥й та дл¤ наукових досл≥джень.
јле розробка таких комп'ютер≥в Ї лише першим кроком, початком довгоњ еволюц≥њ систем переробки ≥нформац≥њ, ¤ка в решт≥- решт приведе до створенн¤ штучного ≥нтелекту. Ќа в≥дм≥ну в≥д комп'ютера, ¤кий працюЇ по задан≥й програм≥, штучний ≥нтелект Ї системою, здатньою самост≥йно в≥дбирати ≥снуюч≥ та створювати нов≥ алгоритми дл¤ розв'¤занн¤ конкретних завдань. ÷¤ система повинна бути здатньою до самовдосконаленн¤ та самонавчанн¤ в процес≥ накопиченн¤ ≥ндив≥дуального досв≥ду. “обто повинна бути еволюц≥онуючою системою, ¤ка використовуЇ досв≥д ≥нших систем штучного ≥нтелекту та досв≥д всього людства. «розум≥ло, ц¤ система може т≥льки ≥м≥тувати ≥нтелект людини, не розум≥ючи сутн≥сть задач, ¤к≥ призвана розв'¤зувати.
ѕершою функц≥Їю штучного ≥нтелекту Ї систематизац≥¤ та анал≥з ≥нформац≥њ, ¤ка з'¤вл¤Їтьс¤ по ц≥лому св≥т≥ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ ≥ т≥Їњ, ¤ка збер≥гаЇтьс¤ в спец≥альних банках даних. ÷¤ система зображатиме поступаючу ≥нформац≥ю в ¤к≥йсь абстрактн≥й форм≥, що даЇ абстрактний образ кожноњ окремоњ ситуац≥њ та алгоритму повед≥нки, необх≥дноњ дл¤ адекватноњ реакц≥њ. “ак≥ системи будуть здатними розв'¤зувати множину рутинних проблем, зв≥льнюючи людину дл¤ творчоњ д≥¤льности.
¬ б≥льш далекому майбутньому могли б бути створеними так≥ системи штучного ≥нтелекту, ¤к≥ будуть здатн≥ виходити за меж≥ даноњ ≥нформац≥йноњ сфери ≥ на основ≥ наукових знань в≥дкривати нов≥ ≥нформац≥йн≥ сфери та створювати в≥дпов≥дн≥ њм ≥нформац≥йн≥ продукти. “од≥ штучн≥й ≥нтелект м≥г би стати сп≥вроб≥тником в розробц≥ нових технолог≥й та продукт≥в.
÷ей штучний розум не т≥льки переробл¤тиме поступаючу зовн≥ ≥нформац≥ю, але й зд≥йснюватиме синтез новоњ ≥нформац≥њ дл¤ систем штучного ≥нтелекту з виконавчими функц≥¤ми. ÷ей синтез буде результатом не т≥льки утил≥зац≥њ зовн≥шних знань, але й самост≥йного анал≥зу ≥нформац≥њ про ринок та оточуючу д≥йсн≥сть на основ≥ внутр≥шнього знанн¤ про те, що таке ринок взагал≥, експанс≥¤ взагал≥, житт¤ та еволюц≥¤ природи взагал≥.
÷¤ штучна розумна ≥стота, зрозум≥ло, повинна не т≥льки волод≥ти ≥нтелектом, але й мати ¤кийсь центер, що генеруЇ потребу, ¤ка њй придаЇ ≥нтенц≥ю в≥ддати все своЇ Джитт¤Ф процесов≥ виходу за рамки дос¤гнутих меж. “аке перетворенн¤ беск≥нечного прогресу в самост≥йну д≥ючу в св≥т≥ форму Ї зв≥льненн¤м д≥¤льности в≥д граници ¤к такоњ. ¬оно Ї зн¤тт¤м граници, њњ запереченн¤м через тотальн≥сть, ¤ка самов≥дтворюЇтьс¤ та саморозвиваЇтьс¤, в ¤к≥й ≥ предметЦ продукт виробництва тобто ≥нформац≥йний продукт, ≥ суб'ЇктЦ штучний розум, Ї моментами одн≥Їњ тотальности, д≥ючими та взаЇмод≥ючими один з одним моментами. ƒ≥ючими самост≥йно, без участи людини.
як к≥нцевий результат д≥¤льн≥сть людини зв≥льнюЇтьс¤ в≥д своЇњ обмеженоњ предметности, предметом д≥¤льности стаЇ сама д≥¤льн≥сть. ≤ кожний предмет Ї д≥¤льним в соб≥, предмет Ї д≥¤льн≥стю розкриваючого себе назовн≥ зм≥сту. ÷е перетворенн¤ тотальности св≥ту в суб'Їкт Ї абсолютною об'Їктив≥зац≥Їю людини; людина стаЇ сутн≥стю св≥ту. —в≥т стаЇ в≥дпов≥даючим соб≥. ÷е внутр≥шнЇ в≥дношенн¤ Ї його д≥Їю дл¤ нас, в≥н стаЇ в≥дкритим дл¤ ≥стини та свободи.
4. ѕовертанн¤ до початку.
—в≥т стаЇ в≥дпов≥даючим самому соб≥ ≥ людина повертаЇтьс¤ до початку. ¬с¤ предметн≥сть, ¤кою була поглинена людина в процес≥ еволюц≥њ, в≥дт¤гуЇтьс¤ в себе, даючи людин≥ можлив≥сть повернутись з ≥нобутт¤. —понтанн≥сть повертанн¤ людини до початку Ї бутт¤м св≥ту дл¤ суб'Їкта. —в≥т предмет≥в спонтанно в≥дт¤гуЇтьс¤ в себе. “а саме цим в≥н нам повертаЇ наше бутт¤ дл¤ себе. —т≥йк≥сть зм≥н св≥ту, ¤ка ≥снуЇ в природ≥ в≥чно, до людини та незалежно в≥д людини, тепер стаЇ ≥ншою, ≥снуючою дл¤ людини.
÷ей трансцензус св≥ту, перетворюючий його в ≥снуючий дл¤ нас, не Ї продуктом природноњ еволюц≥њ, а результатом сукупноњ д≥¤льности людства на прот¤з≥ вс≥Їњ його ≥стор≥њ. ћатер≥¤ ≥ експанс≥¤ сам≥ по соб≥ обмежен≥. ќбмеженою Ї ≥ д≥¤льн≥сть, маюча (своњм) предметом експанс≥ю обмеженоњ предметности. јле в≥льна д≥¤льн≥сть долаЇ цю границю та створюЇ предмет, здатний самост≥йно вт≥люватись в матер≥альн≥й форм≥, ¤ка в≥дпов≥даЇ його власному, ≥снуючому спочатку лише дл¤ себе, ≥деальному зм≥сту.
Ћюдина перестаЇ бути суб'Їктом, поглинутим предметом своЇњ д≥¤льности ≥ стаЇ в≥льною людиною. —в≥т перестаЇ бути випадковою сукупн≥стю ≥нертних предмет≥в, перетворюЇтьс¤ в Їдиний, д≥ючий у в≥дпов≥дност≥ з самим собою орган≥зм, маючий джерелом своњх зм≥н знанн¤ людини, маючий предметом своњх д≥й утил≥зац≥ю цих знань та пост≥йно демонструючий свою перевагу ≥ ефективн≥сть матер≥ал≥зац≥њ зм≥сту ц≥Їњ безмежноњ форми та зд≥йсненн¤ масового виробництва.
—в≥т б≥льше не ≥снуЇ дл¤ людини ¤к предмет д≥¤льности. ¬≥н стаЇ предметом п≥знанн¤. ÷е перетворенн¤ св≥ту не Ї н≥¤кою ≥люз≥Їю людини, ¤ка з'¤вилась внасл≥док м≥стичного впливу ≥деал≥зму. —в≥т стаЇ предметом п≥знанн¤, ≥ це Ї перетворенн¤м, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ в ньому самому, внасл≥док д≥њ його спекул¤тивноњ тотальности. ƒейственний перед тим лише в соб≥ св≥т стаЇ действенним ≥ дл¤ нас.
ƒ≥¤льн≥сть ≥снуЇ в св≥т≥ ≥значально. «араз лише м≥н¤Їтьс¤ форма ц≥Їњ д≥¤льности. “а њњ в≥дношенн¤ до д≥¤льности людини. « холодноњ та мертвоњ еволюц≥њ космосу вона перетворюЇтьс¤ в живий ≥ уютний св≥т д≥ючих у в≥дпов≥дност≥ один з одним предмет≥в. ÷ей св≥т Ї вт≥ленн¤м д≥¤льности. ¬≥н Ї д≥¤льн≥стю в соб≥, зд≥йснюючою себе дл¤ нас.
—в≥т стаЇ д≥ючим у в≥дпов≥дност≥ з самим собою ≥ людина стаЇ також ≥ншою: з суб'Їкта д≥¤льности вона перетворюЇтьс¤ в суб'Їкт п≥знанн¤. Ћюдина п≥знаЇ внутр≥шню д≥ю окремих предмет≥в та ц≥лий процес об'Їктивноњ еволюц≥њ св≥ту ≥ зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть в форм≥ п≥знанн¤. Ћюдина п≥знаЇ себе, щоб утвердитись ¤к тотальн≥сть в св≥т≥. ќск≥льки дл¤ нењ предмет ≥значально ≥снуЇ в безмежн≥й форм≥, в форм≥ знанн¤, ¤к п≥знаючий суб'Їкт людина ≥значально Ї зовн≥ граници.
≈волюц≥¤ людини Ї еволюц≥Їю Їдиноњ тотальности, еволюц≥Їю форм п≥знанн¤. Ћюдина попадаЇ в полон граници ¤к в своЇ зовн≥- себе- бутт¤ лише тод≥, коли вона сама обмежуЇ своЇ в≥дношенн¤ до предмета процесом експанс≥њ. ÷е обмеженн¤ Ї внутр≥шн≥м роздвоЇнн¤м людини, проникненн¤м ≥ншого в Їдн≥сть тотальности, ¤ке долаЇтьс¤ через об'Їктив≥зац≥ю ц≥Їњ Їдности в св≥т≥.
“аким чином подол¤нн¤ граници людиною Ї не трансцензусом дл¤ нењ, а лише повертанн¤м њњ д≥¤льности до первинноњ стих≥њ п≥знанн¤. ѕодоланн¤ граници Ї повертанн¤м до початку, покладанн¤м початку в≥льного розвитку людини. ѕодоланн¤ граници Ї процесом п≥знанн¤. «д≥йснене людиною в форм≥ знань, подоланн¤ граници Ї реальною зм≥ною зм≥сту процеса, ¤кий матер≥ал≥зуЇтьс¤ при своЇму вт≥ленн≥ в речовому продукт≥.
ƒ≥¤льн≥сть людини сформувалась в конкретн≥й ≥сторичн≥й реальности ≥ ви¤вл¤Ї себе ¤к зм≥на ц≥Їњ реальности, ¤к джерело розвитку. јле, з другого боку, сама ≥стор≥¤ Ї ≥стор≥Їю розвитку людськоњ д≥¤льности, ставанн¤ людськоњ свободи. —вобода Ї справжн≥м предметом, справжньою тотальн≥стю дл¤ людини.
ќс¤гненн¤ свободи не кладе к≥нц¤ розвитку. —вобода людини Ї ≥ндив≥дуальною, вона Ї насл≥дком ≥ндив≥дуального вибору в умовах конкретноњ ≥сторичноњ реальности. ¬≥льна людина долаЇ, в≥дкидаЇ обмежен≥сть експанс≥њ та покладаЇ цим початок свого в≥льного розвитку. јле ≥нш≥ люди мають ще зд≥йснити св≥й виб≥р. “ому ≥стор≥¤ людства Ї пост≥йним повертанн¤м все нових ≥ нових людей до покладанн¤ свого початку, Ї пост≥йним прилученн¤м њх до св≥ту в≥льних людей.
—вобода пост≥йно зд≥йснюЇтьс¤ людьми. јле безперервно цей процес розпочинаЇтьс¤ спочатку новими людьми, в нових ≥сторичних умовах. —вобода Ї безмежною, бо вона маЇ св≥й власний початок. јле свобода не Ї абсолютною, бо вс≥ вимушен≥ пост≥йно розпочинати з початку. ∆итт¤ людини Ї пост≥йним повертанн¤м до початку. “ому свобода Ї ≥нтенц≥Їю, ¤ка безперервно в≥дроджуЇтьс¤ ≥ живе в≥чно в св≥т≥.