социс харт≥¤ збори публ≥кац≥њ форум
II —¬≤“ Ѕ≈« ќ–ƒќЌ≤¬
1. ќбмеженн¤ граници.
ƒоки д≥¤льн≥сть ще не перетворилась в самост≥йну тотальн≥сть св≥ту, людина залишаЇтьс¤ Їдиним суб'Їктом в св≥т≥, д≥ючим дл¤ подоланн¤ граници. —аме по соб≥ зрозум≥ло, що неможливе дос¤гненн¤ свободи в результат≥ д≥њ ¤кихось чудес революц≥њ чи ≥нших надприродних сил. јле, з другого боку, не треба в≥льну людину чи в≥льне сусп≥льство перетворювати в ¤кийсь утоп≥чний ≥деал, в чисто рел≥г≥йний м≥ф. —вобода Ї ≥сторичною реальн≥стю, такою ж реальн≥стю, ¤к ≥ д≥¤льн≥сть. Ћюдина Ї в≥льною вже тим, що Ї суб'Їктом д≥¤льности. якщо експанс≥¤ Ї межою д≥¤льности ¤к њњ предмет, то д≥¤льн≥сть Ї обмеженн¤м межи, вих≥д за рамки експанс≥њ ¤к предмету. ƒ≥¤льн≥сть Ї виходом за межу експанс≥њ. як така, вона Ї обмеженн¤м граници ¤к тотальности.
Ќав≥ть, ¤кщо предметом д≥¤льности Ї ринкова експанс≥¤, њњ предметом Ї також вих≥д за меж≥ експанс≥њ, подоланн¤ межи, дос¤гнутоњ процесом експанс≥њ. ƒ≥¤льн≥сть кап≥тал≥ста, зд≥йснюючого експорт кап≥талу з високорозвинутоњ держави в недостатньо розвинуту, Ї д≥¤льн≥стю, ¤ка розширюЇ рамки в≥льноњ кап≥тал≥стичноњ експанс≥њ. Ќав≥ть де¤к≥ моменти д≥¤льности держави, ¤ка Ї внутр≥шньою границею сусп≥льства, спри¤ють подоланню де¤ких обмежень в розвитку. “акими Ї: боротьба проти в≥йни ≥ воЇнних злочин≥в, боротьба проти фашизму, тотал≥таризму та ≥нших екстремиських ≥деолог≥й, проти тероризму, насилл¤, орган≥зованоњ ≥ неорган≥зованоњ злочинности, боротьба проти забрудненн¤ оточуючого середовища, проти обмежень прав людини. ¬с≥ вони Ї окремими моментами руху св≥ту до подоланн¤ граници.
ƒемократизац≥¤ в≥дносин м≥ж державами, подоланн¤ ≥сторичноњ спадщини господства ≥ залежности, реальний рух до плюрал≥зму сусп≥льства ≥ св≥ту в ц≥лому, до взаЇмного визнанн¤ та збагаченн¤, до взаЇмноњ толерантности р≥зних нац≥й та культур. –ух до социального миру, подоланн¤ конфл≥кт≥в ≥ пом'¤кшенн¤ пол≥тичних трус≥в у св≥т≥ Ї рухом цього св≥ту до своободи. ≤ндив≥дуальна социальна д≥¤льн≥сть, спр¤мована на дос¤гненн¤ толерантности м≥ж окремими людьми, не т≥льки в≥дпов≥даЇ приватному ≥нтересу кожного, але й Ї моментом загального руху св≥ту до свободи.
¬с≥ моменти социальноњ д≥йсности утворюють Їдний св≥т, св≥т людей, спр¤мованих до свободи, до реал≥зац≥њ своЇњ ун≥кальности та неповторимости, маючих своњм предметом розвиток д≥¤льности, розв'¤занн¤ протир≥ч, викликаних в≥дм≥нн≥стю ≥нтерес≥в окремих прошарк≥в сусп≥льства, або окремих ≥ндивид≥в. ÷¤ социальна д≥¤льн≥сть маЇ своњм предметом розвиток системи взаЇмов≥дносин в ц≥лому. —в≥т людей Ї св≥том в ц≥лому в≥льним в соб≥, потенц≥йно своб≥дним, оск≥льки людина ¤к суб'Їкт д≥¤льности Ї первинно в≥льною в вибор≥ зм≥сту свого предмету.
јле, з другого боку, кожна социальна д≥¤льн≥сть лише частково обмежуЇ границю ≥ не маЇ своњм предметом тотальн≥сть ц≥лого. —в≥т ¤к такий не Ї предметом д≥¤льности, його зм≥ст не Ї предметом в≥дтворенн¤. Ќавпаки, те, що реально в≥дтворюЇтьс¤ окремими людьми, Ї лише фрагментами певноњ реальности, ¤ка ≥снуЇ не ¤к Їдина тотальн≥сть, а лише ¤к конгломерат р≥зних взаЇмнопротивосто¤щих один одному момент≥в д≥йсности. “ому Їдина тотальн≥сть, ¤ка ≥снуЇ в цьому створеному людьми св≥т≥, Ї байдужа до свого зм≥сту експанс≥¤.
“е, що людина д≥йсно створюЇ в социальн≥й д≥йсност≥, Ї лише границ¤, ¤ка по сут≥ Ї цим пост≥йним в≥дтворенн¤м диференц≥ац≥њ ≥нтерес≥в та социальних в≥дм≥нностей. “ой формальний сп≥льний знаменник, ¤кий Ї можливим в социальн≥й сфер≥, Ї громад¤нське сусп≥льство, в ¤кому кожному признаЇтьс¤ право реал≥зац≥њ своњх власних ≥нтерес≥в, ≥ ¤к приватна особа кожний може брати участь у в≥льн≥й ринков≥й експанс≥њ. “ому д≥¤льн≥сть громад¤нського сусп≥льства Ї лише формально в≥льною, бо вона не виходить за рамки ц≥Їњ граници. ¬она лише опосередковуЇтьс¤, обмежуЇтьс¤ чимсь ≥ншим, але не зн≥маЇтьс¤.
2. ќпосередкуванн¤ граници ≥ держава.
Ќа в≥дм≥ну в≥д социальноњ д≥йсности економ≥чна експанс≥¤ маЇ сп≥льний знаменник, ун≥версальним образом ¤кого Ї загальний об'Їм ринку, ¤кий визначаЇтьс¤ варт≥стю реал≥зованих на ринку товар≥в. ÷ей загальний об'Їм Ї ≥сторичною величиною, ¤ка зм≥нюЇтьс¤ з часом. јле з другого боку в кожний окремий момент часу, ¤кий визначаЇ ≥сторичний зм≥ст процесу експанс≥њ, варт≥сь товар≥в не залежить в≥д ≥ндив≥дуальних особливостей д≥ючих на ринку суб'Їкт≥в, а в≥дображаЇ стан ринковоњ системи в ц≥лому. Ќезалежно в≥д ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нностей ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в ≥снуЇ сп≥льний екв≥валент вартости, тому економ≥чна експанс≥¤ маЇ загальний, ун≥версальний об'Їктивний зм≥ст.
≤снуванн¤ сп≥льного знаменника однак не усуваЇ граници, ¤ка ¤к стан системи в ц≥лому ви¤вл¤Ї себе в форм≥ кризи. јле границ¤ Ї також ≥ внутр≥шньою визначен≥стю системи, ви¤вл¤юча себе ¤к в диференциац≥њ процес≥в експанс≥њ в р≥зних сферах ринку, так ≥ в в≥дм≥нност¤х експанс≥њ суб'Їкт≥в одн≥Їњ ринковоњ сфери. ¬ умовах кризи ц≥ в≥дм≥нност≥ ви¤вл¤ють себе в т≥м, що подальша експанс≥¤ одних в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок згортанн¤ експанс≥њ ≥нших. “аким чином процес експанс≥њ визначаЇтьс¤ переважаючою решту силоюЦ кап≥талом. ап≥тал зд≥йснюЇ в≥дтворенн¤ експанс≥њ за њњ межою. “од≥ ¤к дл¤ ≥нших, слаб≥ших ринкових суб'Їкт≥в кап≥тал Ї нездоланною межою.
ап≥тал поширюЇ сферу своЇњ експанс≥њ не ст≥льки за рахунок д≥йсного зб≥льшенн¤ об'Їму ринку, а за рахунок виштовхуванн¤ ≥нших, слаб≥ших суб'Їкт≥в з даноњ сфери експанс≥њ. ќсь чому кап≥тал Ї н≥чим ≥ншим, ¤к д≥ючою внутр≥шньою границею ринку, а зм≥стом њњ впливу Ї згортанн¤ сфери експанс≥њ ≥нших суб'Їкт≥в ≥ вит≥сненн¤ њх з даноњ сфери ринковоњ експанс≥њ. ≤накше кажучи та сфера ринку, в ¤к≥й зд≥йснюЇтьс¤ ≥нтенсивний процес експанс≥њ кап≥тала, Ї сферою, ¤ка вже вичерпала можливост≥ в≥льного розвитку ≥ тому Ї п≥двладною лише переважаюч≥й ринков≥й сил≥ кап≥тала.
Ќезважаючи на таку обмежен≥сть експанс≥њ в кап≥тал≥стичн≥й форм≥ , вона продовжуЇ залишатись ринковою експанс≥Їю. Ќа ринку ≥ в≥льна експанс≥¤, ≥ обмежена кап≥тал≥стична експанс≥¤ зд≥йснюютьс¤ в одних ≥ тих же матер≥альних продуктахЦ товари Ї товарами, незалежно в≥д того, чи вироблен≥ в≥льними чи кап≥тал≥стичними виробниками. јле виробництво товар≥в ≥ њхн¤ реал≥зац≥¤ на ринку Ї лише безпосередн≥м результатом кап≥тал≥стичноњ експанс≥њ.
ƒ≥йсним зм≥стом д≥њ кап≥тала на ринку Ї опсередкуванн¤ граници. ап≥тал Ї ринковою силою, переважаючою останн≥х. јле ц¤ перевага не Ї ¤к≥стю, доступною лише дл¤ вибраних або притаманною ¤к≥йсь матер≥альн≥й субстанц≥њ. ѕеревага Ї насл≥дком сп≥вв≥дношенн¤ сил на ринку. ап≥тал≥стами Ї т≥льки т≥ п≥дприЇмц≥, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ здатними зд≥йснювати експанс≥ю в умовах обмежености ц≥Їњ експанс≥њ, здатними уникнути безпосереднього впливу граници, перетворюючи загальну межу експанс≥њ в межу дл¤ ≥нших.
ап≥тал≥стичне в≥дтворенн¤ Ї Їдн≥стю двох процес≥вЦ процесу речового в≥дтворенн¤, в≥дтворенн¤ товар≥в, послуг та ≥нших под≥бних ≥ процесу в≥дтворенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ ринковоњ переваги. ¬≥дтворенн¤ товарноњ маси ринку Ї просто його експанс≥Їю, тод≥ ¤к в≥дтворенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ринковими силами Ї практично опосередкуванн¤ в≥дтворенн¤ граници. “ому кап≥тал Ї суб'Їктом, ¤кий маЇ предметом границю, тотальн≥сть св≥ту експанс≥њ.
ƒержавна система регулюванн¤ лише коригуЇ зовн≥ цю систему опосередкуванн¤ граници. ÷е коригуванн¤ зводитьс¤ просто до обмежуванн¤ впливу кап≥талу на в≥дтворенн¤ граници. ÷е обмежуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ з одного боку державними кордонами, звужуючими розм≥ри сфери впливу кап≥талу. « другого боку, це обмеженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом безпосереднього втручанн¤ держави в процес економ≥чноњ експанс≥њ, а також втручанн¤ в валютн≥ операц≥њ. “ому нав≥ть в умовах л≥беральноњ держави опосередкуванн¤ граници ви¤вл¤Їтьс¤ деформованим.
“отал≥тарна держава поширюЇ св≥й контроль на весь процес експанс≥њ, вона ставить себе на м≥сце кап≥тала ≥ намагаЇтьс¤ обгрунтувати це необх≥дн≥стю подоланн¤ обмежености експанс≥њ. јле коли експанс≥ю направл¤Ї кап≥тал, вона визначаЇтьс¤ об'Їктивними сп≥вв≥дношенн¤ми ринкових сил, що в≥дпов≥даЇ природ≥ експанс≥њ. оли ж на м≥сце кап≥тала застаЇ держава, то ринкова експанс≥¤ перестаЇ визначатись об'Їктивними сп≥вв≥дношенн¤ми, а лише суб'Їктивними маренн¤ми власник≥в. “ак криза з тимчасового стану в умовах л≥беральноњ держави перетворюЇтьс¤ в перманентний социальний конфл≥кт, в тотальне насилл¤ над громад¤нським сусп≥льством. ¬ социальн≥й д≥йсност≥ з'¤вл¤Їтьс¤ Дсп≥льний знаменникФЦ тотальна обмежен≥сть дл¤ вс≥х.
ѕатолог≥¤ тотал≥тарноњ держави вимушуЇ њњ л≥берал≥зац≥ю. ѕол≥тичне сп≥вв≥дношенн¤ сил влади, зрозум≥ло, не може повн≥стю знехтувати виникаючим на ринку сп≥вв≥дношенн¤м сил, зокрема сп≥вв≥дношенн¤м сил св≥тового ринку. ¬ц≥лому держава ви¤вл¤Ї негативний вплив на процес опосередкуванн¤ граници, п≥дкорюючи його пол≥тичн≥й кон'юнктур≥. ризове регулюванн¤ почасти ослаблюЇ соц≥альн≥ насл≥дки в короткотерм≥нов≥й перспектив≥, але, з другого боку, воно заважаЇ розв'¤зуванню фундаментальних проблем ринковоњ експанс≥њ, ¤к≥, накопичуючись поступово, вод¤ть до глибокоњ кризи ц≥лоњ системи кап≥тал≥стичноњ експанс≥њ.
3. –ег≥онал≥зац≥¤ та ≥нтеграц≥¤ св≥ту.
¬ умовах л≥беральноњ держави њњ внутр≥шн≥й вплив на процес кап≥тал≥стичноњ експанс≥њ зменшуЇтьс¤, але залишаЇтьс¤ зовн≥шн≥й вплив внасл≥док обмеженн¤ свободи кап≥тал≥стичноњ експанс≥њ за межами даноњ держави. јле незалежно в≥д цього кап≥тал виходить за меж≥ держави ≥ територ≥альн≥ рамки експанс≥њ стають ширшими в≥д цих кордон≥в. –инок здобуваЇ своњ власн≥ ст≥йк≥ територ≥альн≥ кордони, ¤к≥ визначаютьс¤ не розм≥рами держави, а сп≥вв≥дношенн¤м сил св≥тового ринку. —в≥товий ринок рег≥онал≥зуЇтьс¤. ап≥тал перетворюЇтьс¤ в виключну силу, опосередковуючу експанс≥ю граници на св≥товому ринку.
ап≥тал формуЇ кордони рег≥ональноњ експанс≥њ. ап≥тал≥стична система вц≥лому породжуЇ широкий спектр меж експанс≥њ. Ќа одному з полюс≥в цього спектру знаходитьс¤ ≥ндив≥дуальна ринкова активн≥сть др≥бних власник≥в, ¤к≥ взагал≥ лише беруть участь в ринковому обм≥н≥ товар≥в, але не впливають на його меж≥. Ѕ≥льш потужн≥ ф≥рми мають визначен≥ рамки свого ринку на локальному р≥вн≥, але не взмоз≥ вплинути на зм≥ну сп≥вв≥дношенн¤ сил цього ринку в ц≥лому. –ег≥ональний м≥жнародний ринок е розд≥лений м≥ж потужними корпорац≥¤ми, ¤к≥ визначають сп≥вв≥дношенн¤ сил в окремих сферах ринковоњ експанс≥њ, ¤к≥ визначають проф≥ль масового виробництва даноњ рег≥ональноњ сп≥льноти держав. ÷≥ потужн≥ кап≥тал≥стичн≥ корпорац≥њ формують границю промислового кап≥талу та опосередковують њњ в≥дтворенн¤ в рег≥ональному масштаб≥.
¬ недрах рег≥ональноњ експанс≥њ пост≥йно в≥дбуваютьс¤ трансформац≥њ, пересуванн¤ кап≥тала з одн≥Їњ ринковоњ сфери в другу, зм≥ни територ≥ального розм≥щенн¤ кап≥тала даноњ сфери ринковоњ експанс≥њ. ≤нтензивне перем≥щенн¤ кап≥тала з одн≥Їњ сфери в другу зм≥нюЇтьс¤ розширенн¤м територ≥альних границь експанс≥њ в дан≥й сфер≥. « другого боку, пост≥йно з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ сфери експанс≥њ, ¤к≥ взагал≥ не беруть участи в ≥снуючому на ринку сп≥вв≥дношенн≥ сил промислового кап≥талу. ¬с≥ ц≥ процеси не зв'¤зан≥ з розростанн¤м експанс≥њ вже ≥снуючого промислового кап≥талу. «м≥ни ринку контролюютьс¤ ф≥нансовим кап≥талом.
‘≥нансовий кап≥тал Ї ун≥версальним кап≥талом, експанс≥¤ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ не в речов≥й форм≥, форм≥ виробничого процесу, ¤кий охоплюЇ даний район, а в ун≥версальн≥й грошов≥й форм≥. ÷ей кап≥тал не Ї обт¤жений сп≥вв≥дношенн¤м сил ринку даного рег≥ону або даноњ сфери експанс≥њ ≥ Ї здатним вт≥литис¤ в будь- ¤к≥й речов≥й форм≥. ÷¤ незалежн≥сть ф≥нансового кап≥талу в≥д рег≥ональних сп≥вв≥дношень перетворюЇ його в свого роду надкап≥тал, ¤кий продовжуЇ свою експанс≥ю дал≥, формуючи глобальне сп≥в≥дношенн¤ сил в ц≥лому.
Ќадкап≥тал Ї в сутност≥ кап≥тал, ¤кий маЇ достатньо сил, щоб визначати основн≥ сп≥вв≥дношенн¤ сил глобальноњ кап≥тал≥стичноњ експанс≥њ. ѕервинною сферою д≥њ цього глобального кап≥талу Ї контроль м≥жрег≥ональних процес≥в експанс≥њ та валютних курс≥в. јле поступово в≥н розшир¤Ї сферу свого впливу, п≥дкорюючи вс≥ ф≥нанси св≥ту. ѕоказником такоњ могутности Ї процес формуванн¤ Їдиноњ св≥товоњ валюти.
÷ей останн≥й стад≥й ≥нтеграц≥њ глобального ринку придружуЇтьс¤ деетатизац≥Їю влади в св≥т≥. ÷¤ влада переходить з рук пол≥тик≥в, ¤к≥ керують окремими державами, в руки ф≥нансового надкап≥талу. ”кр≥пленн¤ ц≥Їњ глобальноњ ф≥нансовоњ автократ≥њ ф≥нансово ослаблюЇ окрем≥ держави, ¤к≥ втрачають здатн≥сть заплатити витрати на озброЇнн¤ ≥ п≥дтримку адм≥н≥страц≥њ без зовн≥шньоњ допомоги. ѕ≥сл¤ того ¤к збройн≥ сили будуть закуплен≥ ф≥нансовою автокрац≥Їю, н≥що њй не заважатиме перетворитись в глобальну ≥мпер≥ю. ќпосередкуванн¤ граници кап≥тал≥стичноњ експанс≥њ виходить за рамки економ≥чноњ експанс≥њ ≥ перетворюЇтьс¤ в спекул¤ц≥ю дл¤ встановленн¤ повного контролю системи експанс≥њ. —аме встановленн¤ св≥товоњ ≥мпер≥њ ще не Ї св≥товою революц≥Їю, а лише зм≥ною форми зд≥йсненн¤ влади. јле наступна еволюц≥¤ системи приводить њњ до зн¤тт¤ кап≥тал≥стичного опосередкуванн¤ граници, ¤ке зм≥нюЇтьс¤ спекул¤тивною границею.
4. —пекул¤тивна границ¤.
—в≥това революц≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ не пролетар≥атом, а спекул¤нтами. ƒвадц¤те стол≥тт¤ було стол≥тт¤м св≥тових воЇн. ƒвадц¤ть перше стол≥тт¤ Ї стол≥тт¤м спекул¤ц≥њ. —пекул¤ц≥¤ стаЇ д≥йсною формою перетворенн¤ св≥ту. ¬ цей пер≥од вона стаЇ здатною в≥льно процв≥тати на св≥товому ф≥нансовому ринку. —пекул¤нт не вкладаЇ грош≥ в виробництво. “е, що в≥н д≥йсно купуЇ ≥ продаЇ, Ї ≥нформац≥¤. —пекул¤нт спекулюЇ границею, але при цьому в≥н спираЇтьс¤ на ≥нформац≥ю. –еальн≥ торговськ≥ операц≥њ, ¤к≥ в≥н зд≥йснюЇ, Ї лише формою використанн¤ ≥нформац≥њ, а не торг≥влею. “орг≥вл¤ не Ї предметом д≥¤льности спекул¤нта.
ѕрим≥тивна спекул¤ц≥¤ ≥снуЇ давно. јле вона спираЇтьс¤ не на використанн¤ ≥нформац≥њ, а на монопол≥ю в умовах деф≥циту. ≤ на приналежн≥сть до маф≥њ. ÷¤ спекул¤ц≥¤ Ї лише формально под≥бною до справжньоњ спекул¤ц≥њ. ¬ умовах в≥льноњ ринковоњ експанс≥њ ц¤ псевдоспекул¤ц≥¤ не може ≥снувати, бо ≥снуЇ нормальна торг≥вл¤ ≥ на ринку немаЇ деф≥циту товар≥в. —правжн¤ спекул¤ц≥¤ Ї не насл≥дком деф≥циту товар≥в, а деф≥циту кап≥талу та обмежености можливостей зд≥йсненн¤ ринковоњ експанс≥њ. “ому спекул¤ц≥¤ Ї реальною формою подоланн¤ обмежености кап≥тал≥стичноњ експанс≥њ ¤к такоњ.
—пекул¤тивна експанс≥¤ не маЇ ¤коњсь визначеноњ ф≥ксованоњ сфери. “ому вона не Ї такою обмеженою, ¤к ринкова кап≥тал≥стична експанс≥¤. ѕо сут≥ предмет, ¤кий ≥снуЇ дл¤ спекул¤нта, Ї обмежен≥сть експанс≥њ ≥нших. ≤нш≥ зд≥йснюють експанс≥ю на ринку. ¬ ¤кийсь момент ц¤ њхн¤ експанс≥¤ дос¤гаЇ межи. “ак ¤к вони витрачають кошти дл¤ масового виробництва в напр¤мку, визначеному сп≥вв≥дношенн¤м ринкових сил, а не в напр¤мку нових сфер експанс≥њ, вони неминуче стикаютьс¤ з межою. јле саме тут њх оч≥куЇ спекул¤нт. Ќа в≥дм≥ну в≥д кап≥тала, ¤кий спр¤мовуЇ свою експанс≥ю у в≥дпов≥дност≥ з актуальним сп≥вв≥дношенн¤м сил ринку, спекул¤нт спираЇтьс¤ на ≥нформац≥ю про самий процес експанс≥њ та прогнози на майбутнЇ. √оловним джерелом богатства спекул¤нта Ї висока швидк≥сть реагуванн¤ на зм≥ни кон'юнктури та додаткова ≥нформац≥¤ про тенденц≥њ ринку. —пекул¤нти Ї агентами граници. ¬они не т≥льки прич≥кують жертву б≥л¤ межи, але й допомагають њй наблизитись до ц≥Їњ межи, використовуючи дл¤ цього стремл≥нн¤ корпорац≥й до монопол≥зац≥њ ринку.
—пекул¤нт встримуЇтьс¤ в≥д вкладанн¤ грошей на масове виробництво, концентруючи своњ зусилл¤ на прискоренн≥ експанс≥њ межи. ¬≥н спекулюЇ ¤к слаб≥стю слабших, так ≥ силою сильних. Ќа поверхн≥ вигл¤даЇ, що сильн≥ший начебто перемагаЇ ≥ поглинаЇ слабшого внасл≥док своЇњ переваги, а по сут≥ спакул¤нт перемагаЇ обоњх, бо вс¤ке розширенн¤ масового виробництва в близкост≥ межи експанс≥њ зменшуЇ його рентаб≥льн≥сть.
÷¤ нова влада, влада спекул¤нта, спираЇтьс¤ на експанс≥њ граници ≥ д≥Ї в напр¤мку протилежному впливу держави. ƒержава намагаЇтьс¤ в≥двернути кризу та в≥ддалечити межу експанс≥њ, а спекул¤нт приближуЇ межу ≥ провокуЇ кризу, бо в≥н виграЇ з цього. —пекул¤нти п≥дкопують основи стаб≥льности ≥ влади держави та св≥товоњ системи влади в ц≥лому, основи стаб≥льности ринковоњ експанс≥њ кап≥тала. ¬они ман≥пулюють системою в ц≥лому ≥ готують передумови св≥товоњ революц≥њ. —творюючи у¤вне сп≥вв≥дношенн¤ сил ≥ контролюючи потоки ≥нформац≥њ, спекул¤тивн≥ структури провокують прискорене насиченн¤ ринку масового виробництва, а п≥сл¤ цього пересл≥дують до к≥нц¤ тих, хто п≥ддавс¤ ≥люз≥њ ринковоњ переваги.
—ферою руху спекул¤тивноњ граници не Ї матер≥ально- речов≥ структури ринку, а структури, ¤к≥ утворюють його ≥нформац≥йний образ, образ межи експанс≥њ кап≥талу в матер≥ально- речов≥й сфер≥. “аким чином спекул¤тивний кап≥тал Ї в≥льним в≥д ≥нертности та обмежености матер≥ально- речовоњ предметности. ѕредметом спекул¤ц≥њ Ї експанс≥¤ межи, але не самоњ граници ¤к тотальности, а лише њњ опосередкуванн¤ в даному м≥сц≥ в даний момент часу в вибран≥й сфер≥ експанс≥њ.
–озкв≥т спекул¤ц≥њ означаЇ вичерпанн¤ в≥льноњ експанс≥њ св≥тового ринку. ѕодоланн¤ державних та рег≥ональних кордон≥в повернуло кап≥тал≥стичн≥й експанс≥њ певну свободу, розширило в≥льний прост≥р дл¤ експанс≥њ. јле нав≥ть в широких просторах св≥тового ринку кап≥тал≥стична форма експанс≥њ залишаЇтьс¤ обмеженою, бо експанс≥¤ кап≥талу визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м сил ринку, а не розширенн¤м нових сфер експанс≥њ. ƒ≥йсне подоланн¤ граници спираЇтьс¤ не на сили ринковоњ переваги ≥ не на сили влади, а на пост≥йне розширенн¤ горизонту експанс≥њ, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ гнучким виробництвом. “аким чином, подоланн¤ граници Ї довгий процес еволюц≥њ нового св≥ту, св≥ту корпорац≥й, ¤к≥ спираютьс¤ на гнучку ринкову експанс≥ю.